Як перестати звертати увагу на думку навколишніх і підвищити свою самооцінку

Як перестати звертати увагу на думку навколишніх і підвищити свою самооцінку. 3 правила від Михайла Лабковського

Люди не розуміють, чому постійно страждають, не отримують від життя задоволення, ставлять у соціальних мережах статуси «все складно». Розумом вони хочуть жити добре, але нічого хорошого за фактом не відбувається. пише http://nv.ua

Фрагмент лекції Михайла Лабковського «Як перестати хвилюватися і почати радіти життю»

Ви дивилися фільм «Підкидьок» з Раневською? Там загубилася дівчинка, і Раневська пропонує чоловікові забрати її з собою – у них немає своїх дітей. Чоловік вважає, що треба викликати міліцію, і вона запитує у дитини: «Ти хочеш, щоб тобі відірвали голову, або на дачу?» Дівчинка, звісно, хотіла на дачу.

Люди так і живуть – хочуть на дачу, а життя їм постійно відриває голову. І вони не розуміють чому. Чому вони постійно потерпають, не отримують від життя задоволення, ставлять у соціальних мережах статуси «все складно». Розумом, звісно, вони хочуть жити добре, і для цього начебто все у них є, але нічого хорошого за фактом не відбувається.

У житті має значення тільки дві речі – що ви відчуваєте і що робите. А що думаєте – зовсім неважливо. Так от, причина ваших страждань полягає в дитинстві, про це я докладно розповідаю, і розповім ще не раз. Але щоб цю дитячу картину світу змінити – треба змінити свої дії. Реагувати на життєві ситуації не так, як ви з дитинства звикли і роками цю звичку в собі розвивали до автоматичного стереотипу. А по-іншому. Буде важко, але якщо робити це сумлінно – вже через кілька місяців ви отримаєте відчутний результат, який можна помацати руками.

Що саме робити? Є мої шість правил, які я не втомлююся повторювати і які легко знайти у відкритому доступі. Акцентую увагу на трьох головних:

Коли людина вибирає, що їй зробити, вона обирає тільки те, що їй подобається, навіть якщо воно не має ніякого сенсу.

Людина ніколи не робить нічого на шкоду собі або проти себе. Ніколи, нічого й ні для кого – навіть заради миру на Землі.

Якщо людині щось не подобається, вона про це одразу говорить. Якщо ситуація повторюється, вона обирає одне з двох – або приймає ситуацію раз і назавжди, або йде з роботи, з відносин, від людини. Не можна повторювати двічі, не можна допускати «цього разу я тебе пробачила», «ми ж з тобою домовлялися», «ти ж мені обіцяв».

Слідувати цим правилам у перший час буде важко. Перш ніж починати їх використовувати, вам потрібно домовитися з самим собою – я не боюся втратити гроші і людей. Два ці глобальні страхи – залишитися в повній самоті, і страх перед убогістю – в основному і сковують нас, не дають зрушити з місця. Але ці страхи абсолютно ілюзорні, як і залежність від думки навколишніх. За ними стоїть низька самооцінка, за ними стоїть мати, яка щоразу повторювала вам «закрий рот». Тепер кожного разу, коли вам хочеться сказати начальнику, що вас не влаштовують умови роботи, ви пригадуєте ту саму матір і нічого не можете вдіяти.У житті має значення тільки дві речі – що ви відчуваєте і що робите

Думка навколишніх – взагалі окрема історія. Люди переживають, що думають про них інші, тому що дуже собі не подобаються і орієнтуються тільки на інших.

Це такий психічний розлад, що називається «нарцисичне» - зазвичай ним страждають актори. Це історія про те, що люди взагалі не люблять і живуть тільки обожнюванням інших.

Так от, залежність від чужої думки – пригнічена реакція з дитинства, коли дитину не підтримували, весь час опускали. Мама або тато зробили так, що дитина дивилася їм до рота щосекунди і чекала на оцінку – я погана дівчинка чи гарна? Повністю зав'язали самооцінку людини на себе.

Перше, що ви повинні зробити, аби цього позбутися – взагалі перестати ставити запитання людям. Почніть з простого – не треба питати продавця в магазині, чи пасує вам це плаття. Міряйте до закриття магазину, але не запитуйте.

Нікого не питайте, як я виглядаю, яка в мене зачіска, як я нафарбована, чи не погладшала я, чи я не дурепа, чи правильно я виконала роботу. Я вас правильно зрозуміла, ви цього від мене хотіли? Як зрозуміли – так і здавайте роботу. І щоменше ви запитуєте, то вищою буде ваша самооцінка, ви почнете орієнтуватися на себе.

Залежність від думки – не просто якась теоретична величина у вас в голові, вона в житті, у ваших повсякденних діях має дуже просте відображення. Ви постійно всіх запитуєте – я правильно вчинила? Йому це сподобається? Просто припиніть це робити.

Буде складно, ви будете плавати, не мати опори, адже у вас немає про себе жодної думки. Але поступово ви навчитеся – виходу не буде, у вашої голови не буде стороннього джерела, і вона стане орієнтуватися на саму себе.

Ви одразу відчуєте себе краще, і, що найцікавіше, люди стануть краще до вас ставитися. Є у нас така ідіотська ілюзія: якщо зважати на інших людей, поводитися так, як їм комфортно, бути лояльним – то до тебе будуть краще ставитися. Точно ні! За це взагалі ніхто нікого не любить. Людей, про яких можна сказати, що вони люблять на сніданок, чого хочуть і чому, неможливо любити, вони – порожнє місце. Якщо ви просто добре до когось ставитеся – чудово, але не треба підлаштовуватися під них, спеціально щось робити, щоб завоювати добре ставлення. Таких не поважають.

Дотримуйтесь правил, тільки чесно, щоразу, не пропускаючи. Якщо одного разу ви зробите виняток – психіка відкочується назад, а їй потрібен твердий алгоритм. Через кілька місяців стане легше, і думка інших буде вже не такою важливою, і страждань стане менше.

26 листопада Михайло Лабковський виступить у Києві з лекцією «Як вийти заміж і там залишитися»