ЗАВДЯКИ БЛОКАДІ СТАЛО МОЖЛИВИМ РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ

До початку блокади всі проблеми в енергетиці замовчувались та старанно маскувались через відсутність відкритої інформації.

передають    33seconds

Що ж ми маємо зараз?

Відкриваються нові можливості для змін. Приміром, «Центренерго» активізували роботу щодо переходу на марку вугілля «Г» та зменшення залежності від антрациту. 

«Вирішальний вплив на енергетичну незалежність та енергетичну безпеку держави має саме вугілля власного походження газової групи, що за покладами знаходиться на контрольованій території України» — говорять в «Центренерго».

Вже давно всім нам варто усвідомити, що влада, керівництво підприємств починають ворушитись, щось змінювати тільки завдяки тому, що суспільство не мовчить.

Як і обіцяли ми продовжуємо рубрику «експертна думка» та її внесок у розвиток енергетичного сектору, особливо в період надзвичайного стану.

Сьогодні мова піде про так звану диверсифікацію поставок вугілля та можливу альтернативу для ПАТ «Центренерго».

На підготовку цього матеріалу нас підштовхнув вчорашній коментар експерта Андрія Геруса

(https://www.facebook.com/andriy.gerus/posts/10211000125732779).

«Так чи є все ж таки альтернатива поставкам вугілля ПАТ «Центренерго»…… на прикладі Південної Кореї???»

Фахівці Товариства проаналізували світовий ринок вугілля, можливого імпорту тощо. Але прийняли рішення залишити глибоку аналітику на пізніше. І побудували наші висновки виключно на даних, які були опубліковані.

По суті. У наведеній таблиці (за посиланням вище) дані свідчать про те, що серед основних експортерів вугілля до Південної Кореї у 2016 році (у якої до речі є антрацитове вугілля, проте видобуток незначний – всього близько 1,5 млн.тон при запасах у 280 млн.тон) значаться: ПАР (близько 300 тис.т), Австралія, Китай та, що нас в принципі не дивує, на першому місці є ніхто інший як країна-агресор Російська Федерація (54%)!!! А ще в недалекому 2015 році на першому місці була Австралія (47%, але не будемо заглиблюватися і залишаємо це для подальшого аналізу. Зазначимо лише, що необхідно проаналізувати технічні характеристики австралійського вугілля). Йдемо далі. Друга сходинка Китай, який через провінції Shandong, Hebei, Jiangsu and Liaoning купує (зрозуміло за якою ціною у якого сусіда) і ймовірно перепродає (але це виключно припущення задля правильного формування думки).

Тому, на нашу думку, у разі оголошення ПАТ «Центренерго» тендеру на закупівлю вугілля, виникає великий ризик того, що переможцями будуть російські компанії. Це з одного боку проста математика і статистичні дані, але все таж згадана таблиця логічно підводить нас до такого висновку.

Для порівняння наводимо структуру поставок імпортного вугілля ПАТ «Центренерго» з ПАР: у 2015 р. – 328 тис.т (близько 7% у загальній структурі) , у 2016р. – 291,3 тис. т (близько 6%).

У цьому контексті хочемо підкреслити та наголосити — імпортозалежніть не є пріоритетом ПАТ «Центренерго».

Ми бачимо перспективу в диверсифікації, якій ПАТ «Центренерго» постійно приділяє увагу (для бажаючих достатньо розширений матеріал за посиланням: https://www.facebook.com/mustipra/photos/a.1785827801668129.1073741828.1785245321726377/1860724067511835/?type=3).

Так, на виконання Рішення РНБО України від 4 листопада 2014 року, введеного в дію Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 876, та Рішення РНБО України від 6 травня 2015 року, введеного в дію Указом Президента України від 28 травня 2015 року № 298, Указу Президента України №37/2017 «Про рішення РНБО України від 16.02.2017 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури», ПАТ «Центренерго» здійснює реалізацію проекту переведення енергоблоків ст.№2 і 5 Зміївської ТЕС на використання вугілля газової групи, що видобувається на підконтрольній території України, завершення якого очікується у ІІ півріччі 2017 року. При цьому, ПАТ «Центренерго» залишається єдиною сумлінною компанією, яка виконує дані плани і заглядає в майбутнє з тим, щоб в подальшому перевести блоки Трипільскої ТЕС на марку «Г». (Тут ми залишаємо відкрите запрошення всім бажаючим експертам зустрітися на виробничих майданчиках Зміівської та Трипільської ТЕС задля обговорення даної тематики Andriy Gerus, Тетяна Бойко, Dennis Sakva, Мария Репко (Maria Repko), Гюнель Бабакішієва, Olena Pavlenko).

Всім відомо, що основною енергетичною сировиною в Україні є вугілля власного видобутку (94,5% від всіх запасів палив; для порівняння, нафта – 2%, газ – 3,5%). За геологічними запасами вугілля Україна посідає перше місце в Європі і восьме у світі.

Тому, на нашу думку, вихід один – це перехід на марку вугілля «Г» і зменшення залежності від антрациту, а то й повністю відмова, яка можлива за певних умов.

Таким чином вирішальний вплив на енергетичну незалежність та енергетичну безпеку держави має саме вугілля власного походження газової групи, що за покладами знаходиться на контрольованій території України. А це в свою чергу дасть:

— загальне підвищення енергетичної безпеки країни через постачання та накопичення вітчизняного вугілля газової групи походженням з контрольованої території західного Донбасу та Львівсько-Волинського басейну;

— підвищення надійності роботи ОЕС України через надійне проходження осінньо-зимових максимумів на вітчизняному вугіллі газової групи за регульованою, прозорою ціною, зниження імпортозалежності в поставках вугільної продукції;

— зниження соціального напруження в шахтарських регіонах, забезпечення самофінансування вугільних підприємств;

— формування державної вертикалі системи видобутку та споживання вугільної продукції, збільшення обсягу реалізації вугільної продукції що добувається на державних шахтах гарантованому покупцю, забезпечення надходжень грошових коштів в обсязі достатньому для фінансування виплати заробітної плати шахтарів;

— стимулювання українського промислового виробництва шляхом залучення вітчизняних заводів-виробників та підрядних організацій до виконання робіт;

— підвищення надходжень до державного бюджету країни платниками податків.

Тому завжди маємо вибір – піти шляхом імпорту вугілля з країни-агресора як показує нам приклад Південної Кореї чи покластися на власні зусилля та підтримати вугільну промисловість України.

То ж чи не варто зосередитися, панове експерти, та разом домогтися перемог у питаннях, які сьогодні є дійсно критичними. З 01.07.2017 року відповідно до ЗУ №663 «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» припиняє своє функціонування ДП «Енергоринок», що є монопольним покупцем електроенергії у всіх виробників. Це унеможливить проведення розрахунків за електроенергію та в кінцевому результаті призведе до колапсу в ОЕС. Тому, потребується негайне прийняття ВР України рішення щодо внесення змін в ЗУ №663 та продовження терміну функціонування ДП «Енергоринок» до 01.07.2018, а за цей час при прийняття ЗУ №4493.

У цьому контексті ПАТ «Центренерго» звертається до комітету ПЕК Домбровський Олександр Георгійович, Victoria Voytsitska, Olga Bielkova, Nataliya Katser-Buchkovska, Игорь Кононенко (Igor Kononenko), Lev Pidlisetskyy, Андрій Лопушанський, Олексій Рябчин (Alex Ryabchyn), підтримати ПАТ «Центренерго» у реалізації планів та запрошує відвідати у найближчий час Трипільську та Зміївську ТЕС, що слугуватиме хорошим майданчиком та нагодою обговорити питання надійного проходження осінньо-зимових максимумів в умовах надзвичайного стану в енергетиці країни.

І на завершення.

За результатами господарської діяльності у 2015 та 2016 роках ПАТ «Центренеро» отримало чисті прибутки, сплатило до державного бюджету податки, виплатило у 2015 році дивіденди та виплатить у 2016 році на противагу приватним генеруючим компаніям. І це при тому, що компанія знаходиться у стадії банкрутства. Це підтверджує ефективність підприємства, частка держави в якому складає 78,29%.

Вам теж може бути цікаво Nataliya Boyko

У разі виникнення питань, пов’язаних з даною тематикою, просили б звертатися за роз’ясненнями в ПАТ «Центренерго» або залишати коментарі. Ми завжди відкриті до конструктивного діалогу.

Загрузка...