ПОКА ВЫ ОТХОДИЛИ ОТ ПРАЗДНИКОВ: за минувшую неделю война забрала 6 наших Героев!

«40 днів не можу до тебе додзвонитись. Війна перервала зв`язок. «Займи мені місце. Побачимось», — это сообщение в Фейсбуке волонтер Ирина Цибух адресовала своему погибшему побратиму Михаилу Покидченко. Ире – 21 год. Мише навечно 27. Поколение, которое в один момент стало старше многих взрослых и стариков. Поколение войны.

Обзор потерь в зоне АТО за прошедшую неделю: с 9 по 15 января 2016 года. Виталий Сенюк, Сергей Сонько, Сергей Трубин, Николай Охрименко, Игорь Климюк, Богдан Корнелюк – вечная память Героям. сообщаетhttp://newsgood.com.ua

Ранены мирные жители

46 обстрелов было зафиксировано в понедельник 9 января. Как отметил спикер АТО, наиболее тяжелой обстановка была в районе с. Луганское. Здесь боевые действия продолжались более 10 часов за сутки. В прифронтовом с. Сизое Станично-Луганского района враг применил установку «Град». Близ с. Троицкое (Попаснянский район) шли бои с применением минометов и снайперского огня. Продолжались обстрелы на Мариупольском направлении. Пять бойцов ВСУ получили в этот день ранения различной тяжести.

Один украинский военный погиб, двое ранены, один – травмирован. Таков печальный итог вторника, 10 января. Что такое травма на войне? Это тоже самое ранение. Ты бежишь под обстрелом, чтобы прикрыть товарища, падаешь и ломаешь ногу. Например, берцовую кость. И вот – ты в госпитале, вместе с другими ранеными бойцами. Только травма у тебя не боевая… 

49 обстрелов за 10 января – с применением всех возможных и невозможных (запрещенных) видов оружия.

«Ігор Павлович Климюк (позивний Клим) народився 15.09.1994 року у селі Оконськ Маневицького району Волинської області… Солдат, гранатометник 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Загинув 10 січня приблизно об 11.00 в районі села Троїцьке Попаснянського району Луганської області внаслідок осколокового ураження в голову під час ворожого обстрілу наших позицій з ПТУРів…», — сообщит волонтер-200 Ян Осока.

Игорь Климюк

В среду 11 января количество обстрелов возросло до 62. Без питьевой воды остались жители Авдеевки. Из-за обстрелов возобновить водоснабжение городка не удается. Перебиты также линии энергопередачи. Из минометов в этот день боевики обстреляли и жилой сектор Красногоровки. Тяжелое ранение получил 66-летний мужчина. В ходе обстрела жилых домов с. Марьинка осколочное ранение груди получила 64-летняя женщина, находясь на собственном огороде. На Донецком направлении враг полным ходом использует крупнокалиберную артиллерию, уничтожая украинскую землю на долгие годы и убивая людей. За сутки мы потеряли одного Героя. Пятеро бойцов ранены. География зоны боевых действий расширяется: оккупанты начали открывать огонь там, где ранее была «серая зона».

«Богдан Олександрович Корнелюк народився 28.09.1994 року у Нововолинську Волинської області… І рідні, і друзі називали його лагідно Бодя. Був дуже світлою й веселою людиною, посміхався завжди, що б не сталося. Навіть після бою йому вдавалося жартувати над побратимами та піднімати їм настрій… Його батько відслужив рік на війні, а потім його справу продовжив і Богдан, який навесні минулого року підписав із ЗСУ контракт і вже у квітні знаходився на навчальному полігоні у Старичах, потім у Рівному, звідки 18 вересня прибув у Станицю Луганську… Старший солдат, навідник БМП-1 14-ї окремої механізованої бригади. Загинув 11 січня пізно увечері від кулі снайпера під час важкого бою на наших позиціях в Станиці Луганській», — как всегда имя погибшего Героя сообщил бессменный волонтер-200 Ян Осока. 

12 января спикер АТО заявил об обострении ситуации на фронте: 72 обстрела за сутки. Ранены трое бойцов ВСУ. Бои продолжаются, а волонтеры продолжают возить помощь бойцам. «Коротенький отчетец. Хлопцы просили передать СПАСИБО!», — напишет в сети Оксана Быкова и выложит в ФБ целую серию фоток с «кучей» нужных вещей для солдат. Все доставлено на фронт. 

Волонтер Оксана Быкова с бойцами

Но есть и другая сторона медали, о которой предупреждает советник главы Днепровской областной государственной администрации Татьяна Губа:

«Шахраї активІзувалися на «зборах коштів для поранених».

1. На приймальні керівників підприємств нашої області надходять дзвінки начебто від заступників голови Дніпропетровської ОДА з проханням перерахувати грошові кошти на лікування поранених, надсилають навіть листи благодійних фондів (?!) з банківськими реквизитами! Не ведіться на цю аферу!; 2. В соціальних мережах викладають фото поранених бійців і збирають кошти. Наприклад, зараз спілкувалася з жінкою з Херсона, якій аферюга писав, що лежить в нашому військовому госпіталі і йому потрібно 20 тис. грн на операцію щоб витащити кулю з легені!;3. Згадайте як в минулому році я давала коментарі » плюсам» про фейковий пост в фб аферистів з фейковим фото екрана 1+1 на якому було зображення людини з опіками… Не давайте ввести себе в оману шахраям! Перевіряйте інформацію! Уточнюйте у лікарнях і госпіталях про наявність поранених Сонечок! Надавайте цільову допомогу лікарні, госпіталю, конкретній людині. Спілкуйтеся з перевіреними часом волонтерами».

Бойцы спят не раздеваясь

13 января стало известно о гибели трех украинских морских пехотинцев, ранее считавшихся пропавшими в зоне АТО. Их тела донецкая сторона передала нашим военным в пятницу. Причиной гибели трех морских пехотинцев под Мариуполем назвали подрыв на мине.

Вечная память морпехам…

Погибшие — 50-летний младший сержант Николай Охрименко, 23-летний младший сержант Сергей Сонько и 30-летний старший матрос Сергей Трубин. Херсонец, морпех Сергей Сонько был командиром отделения пехотинцев, учился заочно на юриста. Его не дождались с войны мама и девушка. Сергей Трубин из г. Крапивницкого ушел воевать, оставив собственный бизнес. Николай Охрименко пришел в морскую пехоту из добровольческого батальона. У него остались только мать и брат. Информацию о смерти Героев оприлюднили на странице ВМС ВС Украины в Фейсбуке.

Николай Охрименко

Сергей Сонько

«Приголомшені страшною звісткою: у районі проведення АТО під час виконання бойового завдання загинув син близьких нам людей – земляків-станіславців Миколи Віталійовича та Тетяни Євгенівни Соньків – морський піхотинець молодший сержант Сергій Сонько та два його бойових побратими. Дуже боляче. Співчуваємо рідним і близьким загиблих. Вічна слава та вічна пам’ять героям!», — так горестно сообщил в Фейсбуке о смерти бойцов Александр Голобородько. 

Похороны Сергея Сонько (Станислав, Херсонская область)

13 января несколько диверсионных групп пытались проникнуть на территорию, подконтрольную ВСУ. Попытки были отбиты. Один боец ранен в результате вражеского обстрела.

14 января в зоне АТО было зафиксировано 60 обстрелов. Как сообщил штаб АТО, один наш боец погиб, трое получили ранения. Оккупационные войска продолжают вести огонь из тяжелой артиллерии, минометов и БМП на всех направлениях.

«І знову війна забирає найкращих! В районі Попасної під час виконання бойового завдання загинув начальник розвідки батальйону 24-ї окремої механізованої бригади Віталій Сенюк. 45-річний Віталій був родом з Коломиї, останні роки жив у Івано-Франківську. Зараз Герой в останній дорозі додому. Детальніша інформація про похорони додатково. Щирі співчуття батькам, братові, дружині, дітям. Це тяжка втрата для всіх нас! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Слава нації!», — имя Героя сообщат ивано-франковские волонтеры и Областной союз участников АТО.

Капитан ВСУ Виталий Сенюк погиб около 15:30 14 января близ с. Новоалександровка (Попаснянский район). По озвученной предварительной информации противотанковая ракета оккупантов попала в атомобиль, в котором ехали солдаты. Раненые доставлены в госпиталь.

Неделя закончилась обстрелами из 122 мм артиллерии по Гнутово (Мариупольское направление). Из 120 мм и 82 мм минометов враг обстреливал украинские села на Луганском направлении. Из 152 мм артиллерии оккупанты вели огонь по Авдеевке. Один военный ранен.

За минувшую неделю среди наших военных – шесть погибших Героев. Трое из них ранее считались пропавшими. Об их гибели стало точно известно в пятницу. Ранены 21 боец ВСУ и двое мирных жителей.

Наши бойцы продолжают круглосуточно отбиваться от орков. 

«Ніч. Бойове чергування. Взагалі у «мінометки», тут на передку, є два види готовності: «черговий режим» і власне «робота». Розрахунки готові по першій команді і вдень і вночі працювати по заданим цілям. Якщо орки починають смикатись в бік наших позицій, за дві, три хвилини отримують по зубах, а потім вже традіційно запрошують «режим тиші». Кожну ніч пробують нас на слабо, тому і сплять хлопці не роздягаючись. Всі вони вже пройшли бойове хрещення під час останніх подій, всі працювали під вогнем ворожих батарей, але ніхто не злякався, бо кожен розумів, що від них залежить життя Їх побратимів. На жаль не можна зараз назвати імен і призвіщ героїв та публікувати їх фото (багато сала залили вони сєпарам за шкуру), але прийде час і всі узнають про них — простих пацанів-добровольців, які стояли і стоять насмерть тут на Світлодарській дузі. Доброї ночі, Україно!», — напишет в ночь на понедельник 16 января друг Подолянин, Александр Карась, командир минометной батарее 54 ОМБр и «Волков Подолянина».

Александр Карась, Подолянин

Придет наше время…