65 ГРИВЕНЬ ЗА ДОЛАР – ЙМОВІРНИЙ КУРС ГРИВНІ У 2017 РОЦІ?

Середньорічний прогнозний курс валюти на цей рік у НБУ спрогнозували на рівні 27,5 грн за долар. передаєhttp://intermarium.com.ua/

У “Публічному аудиті” виконали свої розрахунки, виходячи з обсягу грошової маси, золотовалютних резервів та очікуваного дефіциту його поточного рахунку, та розповіли, скільки коштуватиме валюта за оптимістичного сценарію. Аудитори стверджують, зелений може вистрелити і за 65 грн.

Як вираховували?

Як відомо, на формування валютного курсу впливають насамперед попит та пропозиція. Наприклад, наразі валютний ринок після тривалих новорічних свят має надлишкову пропозицію валюти, тому курс дещо знизився і тримається в коридорі 27-28 грн/долар.

Проте, щоб дивитися в перспективу, потрібно враховувати чимало інших трендів, що зумовлюють прямий вплив на валютний курс: це й політичні та інформаційні заяви, і політика нацрегулятора, і співпраця з міжнародними партнерами-кредиторами, та багато інших чинників, – пояснюють незалежні аудитори. Для визначення оптимального можливого курсу спеціалісти спочатку підрахували обсяг усіх наявних та прогнозованих ліквідних коштів в Україні, а потім поділили його на загальну суму прогнозованих золотовалютних резервів.

“Для визначення обсягу ліквідних грошей в економіці ми врахували: всі готівкові кошти, що перебувають поза банками; депозити, які можуть бути конвертовані в готівкові кошти за вимогою власника; видатки на субсидії; збільшення фонду оплати праці за рахунок обіцяного Урядом підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн, плюс увесь приватівський тягар, який тепер змушена волокти на собі держава. Об’єднавши всі показники, ми вийшли на загальну суму грошової маси в 582,15 млрд грн,

– пояснює заступник керівника “Публічного аудита” Матвій Холошин.”

Ліквідні кошти та депозити за вимогою власників

Для того, щоб виявити необхідні обсяги грошових коштів, аудитори проаналізували показники грошових агрегатів, які публікуються НБУ та характеризують загальну суму зобов’язань депозитних корпорацій перед іншими суб’єктами.

За цим аналізом, обсяг ліквідних грошей в економіці (всі готівкові кошти, які перебувають поза банками) за останніми даними регулятора станом на вересень 2016 року становив 292,7 млрд грн. Обсяг депозитів, які можуть бути конвертовані в готівкові кошти та потрапити на ринок, сягає 197 млрд грн (10% ВВП 2015 року).

Крім того, через суттєве зменшення Нацбанком облікової ставки існує висока вірогідність скорочення гривневих депозитних вкладів фізичних осіб в комерційних банках як це відбувалося в минулі періоди. Так, зокрема, було під час попередньої фінансової кризи у 2008 році, коли облікова ставка складала 12% (у 2007 році – 8%), Нацбанк для відновлення кредитування у 2009 році знизив облікову ставку до 10,25% (при девальвації гривні та падінні усіх макропоказників). Відповідна політика призвела до того, що в 2009 році 15% депозитів, які знімаються за вимогою вкладників, були конвертовані у готівкові кошти. Якщо взяти як припущення ці 15 % за мінімальний орієнтир, можна очікувати, що внаслідок такої конвертації грошова маса збільшиться щонайменше на 29,55 млрд грн (197 млрд грн * 15%).

Проїдаємо на субсидії за ЖКП

Не можна відкидати забезпечення фінансування субсидій на оплату комунальних послуг як один із ризиків збільшення емітованих державою коштів.

Тобто, цілком ймовірно, що уряду доведеться шукати додаткові 56 млрд грн (108 млрд – 52 млрд грн), і отримані вони будуть шляхом емісії гривні.

Скільки потягне мінімальна зарплатня в 3200?

Безперечно, вплине на обсяг грошової маси й законодавча ініціатива щодо збільшення мінімальної зарплати на 2017 рік на рівні 3200 грн. Адже це призведе до збільшення фонду оплати праці державних службовців на 12,8 млрд грн. У той же час додаткові надходження у вигляді податків можуть, за прогнозом експертів, і не надійти, якщо більша частка бізнесу перейде у “тінь”. Можливе ж збільшення обсягів ЕСВ піде у погашення дефіциту Пенсійного фонду. Тому, знову ж таки, є висока вірогідність фінансування видатків на збільшення мінімальної зарплати саме за рахунок емітованих грошей.

За чий рахунок банкет?

Цьогоріч уряд та парламентарі встановили граничний обсяг дефіциту держбюджету в сумі 77,5 млрд грн, фінансування якого планується за рахунок боргових операцій. Так, погашення внутрішніх запозичень у цьому році очікується в розмірі 98,6 млрд грн. Отримання внутрішніх запозичень із виплатою у наступних періодах передбачається в розмірі 103,9 млрд грн, але пошук нових кредиторів для купівлі ОВДЗ є дуже сумнівним, тому швидше за все погашення раніше взятих запозичень, як і в цілому фінансування дефіциту держбюджету, відбуватиметься за рахунок все тієї ж емісії.

Привіт від “Привату”

Держава в особі Мінфіну стала власником 100% акцій ПАТ “Приватбанк”, що був приватним системним банком, який уже рік, як мав позитивну динаміку розвитку (збільшення активів +12%, чистий прибуток +658%), зі співвідношенням кредитного та депозитного портфелю 180,3 млрд до 195,7 млрд грн.

Оскільки НБУ змінив порядок врахування кредитних ризиків (Постанова №351), розрив між сформованими резервами за МСФЗ і кредитним ризиком регулятор оцінив у 132 млрд грн.

Наприкінці грудня “Приватбанк” отримав кредит від Нацбанку на 15 млрд грн ($567,6 млн) для підтримки ліквідності банку, що одразу ж спричинило стрибок курсу.

Крім того, відповідно до Постанови КМУ № 961 від 18.12.2016 Мінфіну доручено здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики в розмірі до 116,8 млрд грн зі строком обігу до 15 років для подальшого внесення їх від імені держави в оплату за акції додаткової емісії “Приватбанку”. Це свідчить про можливу емісію національної валюти при погашенні у майбутньому відповідних боргових паперів, що призведе до посилення девальваційних наслідків у майбутньому.

ЗВР України зменшаться: як це відіб’ється на курсі?

Міжнародні резерви на сьогодні сягають близько $ 15,5 млрд. Проте не треба забувати, що цьогоріч Україна несе зобов’язання щодо виплати кредитних боргів на $ 1,12 млрд за програмою співпраці з МВФ та іншими кредиторами, які, судячи з усього, доведеться віддавати за рахунок саме звр.

Отже, аби розрахувати прогнозний курс гривні до долара, “Публічний аудит” вийшов на формулу: ліквідна грошова маса/(ліквідні золотовалютні резерви – дефіцит поточного рахунку платіжного балансу – виплати тіла кредитів та процентів кредиторам) = курс гривні/дол.

(292,7 + 197*15% + 56 + 12,8 + 98,6 + 77,5 + 15)/(15,54*82,6% – 2,7 – 1 – 0,12)

= 64,57 грн/ дол.

Йдемо на дно чи є шанс прорватися?

Як переконаний керівник “Публічного аудиту” Максим Гольдарб, ситуація критична, але не безвихідна. Економіку України можна стабілізувати, не допустивши захмарних коливань на валютному ринку. Для цього він радить насамперед переглянути основні макроекономічні показники бюджету на цей рік; відмовитися від безглуздої політики НБУ таргетування інфляції; використати додаткові шляхи наповнення держскарбниці за рахунок грамотної підтримки промисловості, а також економії державних ресурсів завдяки справжньому, а не декларативному “затягуванню поясів” українським чиновникам та можновладцям.

“Влада постійно подає Українцям співпрацю з МВФ як панацею від усіх економічних бід. Між тим, економіка країни продовжує стискатися, вітчизняне виробництво розвалюватися, а торгівля, експорт та імпорт падати галопуючими темпами. Вихід є. Про ключовий із них ми говоримо вже два роки – Україна має стати “податковим раєм”, перетворитися на офшор, куди бізнес з усього світу заводив би свої гроші. Ми зможемо говорити про десятки (якщо не сотні) мільярдів доларів, і це не буде йти в жодне порівняння з тим жалюгідним $ 1 млрд доларів, які Україна з величезними потугами отримала від МВФ за увесь минулий рік,

– запевняє Гольдарб.”

Він додає, що на сьогодні Україні катастрофічно не вистачає грошей, тоді як вони – кров економіки, яка живить її та підтримує в життєздатному стані.

“Що відбувається з організмом, коли кров перестає циркулювати? Він гине. Так само і з нашою економікою. Вона потребує раціонального вкидання грошей – це допоможе їй не розлетітися вщент, а навпаки посилити торгові процеси, що в свою чергу сприятиме розвитку виробництва,

– резюмує керівник “Публічного аудиту”.

Автор: Публічний аудит